parte 15 (2/2)
- в нас через тиждень буде інтерв'ю з go_a, це українська група, тому ми поїдемо в Україну . Думаю нам вийде зустрітись - ще ширше посміхнувся Брендан повністю пропускаючи повз вуха мої слова.
- до чого ця розмова ? Я кохаю Даміано, не лізь, будь ласка, в наші стосунки. - сонно відповіла я, так само ігноруючи його.
- я просто хочу стати друзями, ми ж все таки напарники - якось дивно посміхнувся він і завершив дзвінок.
Розлючена але знову сонна я нарешті пішла спати, на цей раз відключивши телефон .
****
- сеньйоро, для вас вечеря . - тонким і писклявим голосом сказала куховарка, до кінця розвіюючи мою сонливість.
Я підійшла до підносу на столі, і мимоволі подивилась на годинник.
19:47
Даміано вже завершив всі справи, треба подзвонити. Подумала я і прийнялась за свою вечерю.
Так і пройшли наступні вісім днів : їжа, сон і розмови з Даміано або Юліаною .
Якось так вийшло, що на те саме інтерв'ю їхали і Даміано з Вік, Ітаном і Томасом, тому я була неймовірна рада, що зможу їх побачити . Після інтерв'ю мій бос запросив мене з Даміано на вечірку в честь його дня народження. І все б нічого, якщо б не той факт, що Брендан його племінник, і також там буде . Це можна сказати засмутило нас з Даміано, але ми все ж погодились на те щоб піти.
Даміано
Завершуючи збиратись, ми з Стефані нарешті вийшли з готелю до новоприбулого таксі, яке обіцяло нас довезти до зйомного будинку, де проходитиме вечірка в честь дня народження боса Стефані .
Поки що з прекрасним настроєм ми з Стефані сіли в машину і прямували до потрібного нам місця, та настрій впав нижче плінтуса як тільки ми просканували людей на вході . Якщо я і очікував, і був готовий побачити Брендана, то Хлою я не очікував побачити від слова взагалі .
Після того як вона ще три роки тому зізналась в своїй зраді, ми не бачились, і зараз було справді неочікувано її бачити.
- чому ти такий схивльований ? Ти знайомий з цією дівчиною ? - спитала Стефані помітивши шок на моєму обличчі.
- це моя колишня, ми три роки тому зустрічались - відповів я, і повів Стефані до вільного столику .
- зрозуміло - задумливо відповіла вона, і пішла за мною .
Пізніше що Хлоя, що Брендан помітили нас, і кожні п'ять хвилин підходили. Вже через годину нам з Стефані це неймовірно набридло, і ми пішли в пошуках вільної кімнати, щоб хочаб посидіти в спокої.
- дарма ми сюди прийшли, тільки настрій зіпсували собі . - розлючено сказала Стефані, зачиняючи двері на замок.
- ти права, краще б вдовх провели цей час .- відповів я і завалився на ліжко. Стефані послідувала моєму прикладу і також попрямувала до ліжка, по дорозі скидаючи босоніжки.
Менше ніж через пів години Стефані заснула на моєму плечі, а я слідом за нею.
****
- Брендан, ну погодься ти ! - тупнула ногою вже розлючена дівчина.
- ні Хлоя, я не хочу на це погоджуватись. - твердо відповів він.
- ну чомуууу, ти ж сохнеш за цим дівчиськом . А мені потрібно її усунути щоб повернути Даміано ! - не витримувала Хлоя.
- не дівчисько вона. - розлючено перебив її Брендан.
- нужбо, давай. Сам же щойно підтвердив що сохнеш за нею, ми ж не тільки дістанемо своїх цілей, а ще й допоможемо одне одному .- благала Хлоя.
- добре Хлоє, але це все буде на твоїй совісті !! - наголосив він і Хлоя переможно поплескала в долоні .
- спасибі братику, я знала що ти не підведеш. Ну а зараз пішли втілювати план, до світанку не так то й багато залишилось . - солодким голосом прошепотіла Хлоя допиваючи останні краплі коктейлю в своїх руках .
*****
Даміано
Сонце сліпило мені в очі, змушуючи прокинутись.
- сьома ранку - застогнав я, відчуваючи головну біль.
- ти вже прокинувся милий ? - спитала Стефані, і я ствердно кивнув, нарешті відкриваючи очі .
Сонливість миттєво розвіялась, і я скочив з ліжка .
- Хлоя ?! Що ти тут в біса робиш ? Де Стефані?! - закричав я на абсолютно голу дівчину в ліжку, на місці де повинна була бути Стефані.
- а ти не бачиш по кімнаті що ми тут робили ? - підморгнула вона, і я окинув поглядом кімнату. Мороз пройшовся по моїй шкірі. На підлозі були злегка порвані речі, використаний презерватив, і перекинута сумка Хлої . Я мимоволі поглянув на себе, і стояв я також в чому мама народила . На шиї і грудях були засоси і плями від помади, а на спині були сліди-півмісяці від нігтів .
Пазл в моїй голові склався, і я одягаючи на ходу речі вибіг з кімнати на пошуки Стефані. Поки я біг я навіть не уявляв що їй можна сказати, самому було тошно від себе. В кінці кімнати я нарешті знайшов потрібну кімнату, і тихо відчинивши двері побачив сплячу Стефані.
Почувши тупіт в коридорі, я визирнув і побачив до жаху розлючену Хлою з Бренданом які голосно сперечались .
- чому ти не в кімнаті бовдуре ?! Ти погодився на це, з якого дива ти мене підвів ?! Ти б сказав, я б знайшла тут придурка, який тільки за те, щоб в нагороду за допомогу мені отримає моє тіло на цілу ніч . - шепотіла Хлоя, і я уважніше прислухався .
- я вийшов покурити, тільки сьома ранку . Я ж не знав що цей твій Даміано так рано встає . - намагався якось виправдовуватись той, а я надіявся що хочаб хтось з них розкаже про їхній супер секретний план .
- мені вже не подобаються ці твої плани, сама розривай їхні стосунки, я хочу хочаб якийсь зв'язок з Стефані зберегти - ще тихіше подав голос Брендан .
- ну от таким сиклом і будеш все життя, а я доб'юсь чого хочу . - відповіла Хлоя, і помітила мене. Вона закрила рот рукою і миттєво натягнула білосніжну посмішку, сповільнюючи ходу. Розлютившись я повернувся до Стефані, але вона стояла так само у дверному пройомі і спантеличено спостерігала за всією картиною.