parte 15 (1/2)
- тато щойно повідомив мене...словом в мене заборона на виїзд з країни на пів року . - посмішка з обличчя Даміано в цю ж секунду зійшла .
- ти ж жартуєш ? - з надією спитав Даміано.
Але одного погляду йому було достатньо щоб впевнитись в тому, що це нажаль не жарт.
- я приїду до тебе . - сказав Даміано і пішов кудись .
- ти переміг Євробачення, в тебе стільки справ, і тут ще я з своїми проблемами . Давай хочаб трохи все устаканиться, і якщо в вас буде десь поблизу концерт, при можливості заїдеш . - трохи неохоче сказала я, ніби намагаючись його зупинити, хоча в душі розуміла що дуже хочу щоб він був поруч.
- твої проблеми це і мої проблеми . Але частково ти права, зараз не можна все кинути, бо зі мною просто розірвуть контракт . - відповів Даміано, повернувшись з моєю улюбленою чашкою з чаєм, від чого я мимоволі посміхнулась.
- але саму я тебе зараз не залишу, тому я попрошу Юліану до тебе приїхати . Думаю вона не буде проти . - пожав плечима Даміано, але я заперечно похитала головою.
- Даміано, вона тільки поїхала в Корею, ти що ? Та і з Лео в них не легкий період, думаю їй зараз точно не до мене . - відповіла я на здивування Даміано.
- я забув про те що вона поїхала, а от про їхні відносини, то це Лео ідіот. Він конкретно влип з тими наркотиками . Ще й ми тілько он перемогли, і якщо про це дізнаються якісь журналісти, ніхто не буде розбиратись правда це чи ні. Вони зацікавлені на тому щоб зірвати грошей з популярності таких статейок, а все інше вже не їхні проблеми . - незадоволено і засмучено відповів Даміано. Я не знаю що саме він зараз відчуває, але точно знаю що він надзвичайно засмучений і злий на Лео. Ніхто не очікував що Лео, який завжди всіх наставляв і вкладав в гурт, зараз наражає групу на скандали, хейт, масові відмови і не сприйняття. Але не зважаючи на це, всі в офісі намагались витягнути Лео, і допомогти йому.
- Стефані, вибач, але мені треба бігти - сказав Даміано, і встав з крісла.
- біжи звісно, цілую - трохи засмучено відповіла я .
Одразу після того як дзвінок завершився, я набрала до Юліани.
- привіт, як долетіла ? - спитала трохи втомлена дівчина, приземляючись на підлогу в залі .
- ну саме долетіла я добре... А ти ?- поцікавилась я в сестри, яка тільки вчора прилетіла в Сеул.
- в мене все прекрасно, щойно закінчили тренування з дівчатами - відповіла вона з радісним обличчям.- а от в тебе бачу все далеко не радісно. Що твій татко знову викинув ? - Юліана ближче підсунулась до екрану, очікуючи моєї відповіді .
- ну, в мене заборона на виїзд з країни на пів року - вже набагато спокійніше ніж Даміано сказала я, а Юліана без перебільшення була шокована, і від слова взагалі не очікувала такого .
- а як твоя робота, Даміано, квартира, і все решту, що залишилось в Римі? - здивовано спитала вона, замикаючи двері на ключ.
- Даміано тато ненавидить, на роботу він сказав, що грошей ми не потребуємо, і я можу звідти звільнитись. А в квартирі буде жити Даміано. - відповідала я, пропускаючи до кімнати маму з чаєм.
- жах звісно, я не очікувала, що він таке зможе зробити . - ще досі не відійшовши від шоку казала Юліана . - Стефань, я до тебе ще ввечері подзвоню, зараз треба продовжувати з дівчатами тренування - вона прокляшлась і підійшла відмикати двері, в які почали стукати .
- добре, передавай привіт - я посміхнулась сестрі і завершила дзвінок.
- Стефані, мені шкода що так сталось, мені самій тато щойно сказав про те що тобі виїжджати не можна буде. Інакше я б попередила, ти ж знаєш. - мама перебирала пальці, і нарешті поглянула на мене .
- знаю мам, але вже нічого не вдієш - відповіла я .
- а про якого Даміано казала Юліана ? - посміхнулась мама, зацікавлено дивлячись на мене .
- ми позавчора почали зустрічатись, але схоже тато вирішив знову забрати в мене щастя. Правда на цей раз йому не вийде цього зробити, але думаю він через місяць сам мене звідси виганяти буде . - мама занепокоєно на мене подивилась, і я поспішила її заспокоїти - не переймайся, поза закон я не піду, і буду слідкувати за своєю безпекою і здоров'ям.
- ти ж знаєш що тато хоче тебе вберегти від небезпек, в яких закон не допоможе. - сказала вона а мороз пройшовся по моїй шкірі
”Перший день знайомства .
...мій тато агроном, тому поважався в нашому містечку...” -...та і ти сама знаєш що щойно от сталось з тобою... - сказала мама і я повернулась до неї з непорозумінням в обличчі .
- а що сталось ? - спитала я в мами, якій ще не говорила про аварію, щоб вона не хвилювалась.
- тебе ледь не вбили в аварії, татові довелось заплатити кругленьку суму, щоб тебе не чіпали . Але ж гарантій ніяких немає, тому я також думаю що тобі тут буде безпечніше - буденним тоном відповіла мама, і вийшла з кімнати.
Я ще кілька хвилин сиділа непорушно, і пазл в моїй голові склався.
- подзвони мені, будь ласка, коли повністю звільнишся . - я написала Даміано, щоб розповісти йому про те що дізналась. І пройшло менше ніж три хвилини як він зателефонував мені .
- Так Стефані, про що ти хотіла поговорити ?- запитав він, а я була все ще здивована, бо в них прямо зараз має йти інтерв'ю.
- Даміано, в тебе ж зараз інтерв'ю . Подзвони мені коли вже прийдеш додому, і не будеш нікуди поспішати. Бо це розмова як мінімум на пів години . - сказала я, але Даміано ніби і не слухав .
- розповідай, інтерв'ю вже завершилось. В мене є більше ніж три години до того як ми поїдемо на саундчек, не хвилюйся . - заспокоїв Даміано, і я відкинулась на ліжко збираючись з думками .
- я тобі ніколи не брехала, бо мені просто це не потрібно, але в перший день нашого знайомства я тобі збрехала щодо мого тата . - нарешті сказала я, а Даміано сів на крісло відкладаючи всі заняття, сконцентровуючись на моїй росповіді. - він не агроном, і ніколи ним не був. На початку 80-тих вбили мого дідуся, і вся його влада перейшла до мого тата. Словом, за один день мій тато став найсильнішим, найвідомішим і найвпливовішим мафіозі в цілій Сицилії . Але вже через три роки він перейшов дорогу майже всім впливовим мафіозі, і зайшов в великі кредитні борги через азартні ігри. Тому він втік до України, одружився на моїй мамі, отримав українське громадянство, змінив прізвище, ім'я, і нібито стер все що пов'язано з мафією і Італією . Пізніше, після того як я випустилась зі школи, він відправив мене до Італії, тому що став дилером і обманув не ту людину. Він зазвичай обманював звичайних наркоманів, які за дозу все готові віддати і зробити. Але одного разу він обманув свого друга з часів коли він був головою мафії. Все б нічого, але мій батечко обманув його ще тоді, більше ніж на сорок мільйонів євро. Тому колишній татовий друг приїхав сюди на його пошуки, з ціллю відімстити, і забрати свої гроші, тільки ясне діло з відсотками. Через наркотики в нього на той час була заборона на виїзд з країни, тому він вирішив відправити мене до Італії для моєї безпеки.
Коли татів друг зрозумів що в мого тата є дочка, швидше за все вирішив викачувати з тата гроші, травмуючи мене . І я думаю що вірогідність того що це він підставив аварію відсотків 99. До того ж моя мама випадково розповіла мені про те, що тато заплатив круглу суму для того щоб мене не чіпали. Але схоже що заплатив не стільки, скільки від нього вимагали. Тому забрав мене сюди, щоб в Італії мене не чіпали, і щоб зараз я була в його постійному полі зору. - нарешті завершила я, а Даміано непорушно сидів, не знаючи що сказати .
- я навіть не знаю що відповісти, це ніби розв'язало кілька питань, але і заплутало . - відповів він, все ще залишаючись непорушним . - може справді добре те що ти зараз під його наглядом ? Він принаймні зможе тебе миттєво захистити у випадку нападу на тебе . - задумливо казав Даміано.
- можливо- пожала плечима я відпиваючи ковток чаю, що принесла мама.
- Стефі, йди поспи . Ти за всю ніч очей не зімкнула, он злипаються. - раптом сказав Даміано, коли я в черговий раз потерла очі.- поспи хочаб 3 години, і коли прокинешся передзвони - посміхнувся він, і завершив дзвінок після мого кивку в знак згоди.
Через кілька хвилин, від втоми я почала провалюватись в сон, але зробила величезну помилку, не вимкнула телефон. Тому мене розбудили, і я вже була розлючена. Та коли я побачила винуватця мого перерваного сну, розлютилась ще більше .
- це Брендан, доброго ранку Стефані . - почула я голос до жаху щасливого нового напарника .
- до твого дзвінку ранок був кращим - відказала я, хоча гірше не стало. Крім того що я втратила шанс заснути швидко. - навіщо дзвониш ? - я одразу перейшла до теми, бо з ним я точно не збиралась люб'язнювати .
- я дізнався що ти виїхала з країни. Ти уникаєш мене чи мені здається ? - раптом заусміхався той .
- тобі точно здається Брендан. - чітко і строго вимовила я, з прямим натяком на те, що хочу якнайшвидше завершити розмову.