parte 1 (1/2)

Італія , Рим . Травень .

--------------------------------------

8 ранку , дзвонить будильник , а Стефі вже стоїть в ванні і готується до прогулянки з дівчиною з тіндеру . Стефі не була налаштована на побачення, і Юліані вона це також казала . Вона просто хотіла за останній рік хоча б раз гуляти не на самоті, і додати якихось яскравих моментів в свої вихідні . Туш , чорний олівець для очей , бордова помада . Все як завжди , без змін . Тепер одяг , болюча тема кожного дня .

- ця сорочка - без сумнівів витягла коротку сорочку яку вона носила коли була в тонусі.

- ці джинси підійдуть до неї - промовила вона тримаючи в руках джинси кльош з низькою посадкою.

-ну і вінтажні кросівки.

Як завжди взяла свій на вигляд невеличкий шопер, з невідомим навіть для неї вмістом .

-телефон , ключі ііі - задумалась вона.

-карту , точно , як я могла забути про таку важливу річ - дівчина легенько стукнула себе по лобі і вийшла з квартири.

Стефані

Погода була якась нейтральна , не було сліпучого сонця чи холодного вітру, або дощу.

По дорозі до місця зустрічі я обдумувала чи я добре роблю , зараз з людьми і важко, і легко познайомитись водночас .

По дорозі я не сильно слідкувала куди йду, тому вдарилась в якогось хлопця . Я промямлила щось типу ”пробачте” і помарширувала далі , але який же був мій подив коли цей молодий італієць акуратно взяв мене за руку і притягнув до себе .

- я Даміано...а ти Стефі ?

- так , я Стефі.. - до мене часто підходили мужчинчики і намагались привернути мою увагу але цей чувак знав моє ім'я що мене неаби як напрягло .

- Слухай , мені потрібно тобі дещо розповісти . І це буде довга розмова - він дуже нервував і чесно , в мене було таке враження що він зараз мені пропозицію зробить . А якщо серйозно мене він сильно не лякав ,тільки було дивно звідки він знав моє ім'я , тому я погодилась з ним піти.

-окей я піду- сказала я на диво спокійним тоном.

- тут кав'ярня неподалік , присядем ?- він нервово поправив своє коротке волосся очікуючи моєї відповіді.