1 часть (1/1)
Смак свободи. Ось-ось ? можна вдихнути повн? груди. Остап ? Солом?я пливуть вже досталь часу. Кожний з них мовчить, дума?, що в?дбува?ться зараз, а, що буде коли вони будуть в?льн?. Як в них дал? складеться життя? Ц? питання були, але сама голова ц?ль - це свобода.Взагал?, а, що таке свобода? В?дпов?дь буде в тому, що в?льне життя. Але як це з'явля?ться? Ми просто живемо по сво?й вол?? В давн? часи людина народжу?ться вже кр?паком, або в с?м'? пана. Людина кр?пак працю? на пана все сво? життя. Але згодом з'явилися козаки як? боролися за свою свободу, за сво? в?льне життя. Таким був ? Остап. Але - це п?шло не в його користь. З чого все починалося? З бунтарського характеру Остапа. В?н просто хот?в життя. Але все зайшло надто далеко.***Берег був дуже близько. Радост? двом нема? к?нця. Було темно, а туман р?вном?рно л?г на поверхн?. Зараз була темна н?ч. З?рки сво?м сяйвом вказували дорогу.? ось берег. Нак?нець. Перший з плоту скосив Остап прямо у воду. Не забуваючи про Солом?ю Остап протягнув ?й руку. Прийняв цей жест д?вчина теж скосила з плоту.Остапе ми в?льн?, чу?ш ми в?льн?! -Солом?я те ? робила, що повторювала " ми в?льн? ". Але Остап не розд?ляв ц??? радост? в?дчуття, що в?дбува?ться щось не так його не покидало.- Так Солом?? ми в?льн? - в голос? Остапа була чутна сталь.Вони с?ли на землю для в?дпочинку. М?ж ними знову встало мовчання, але ?м так комфортно.Зда?ться, що все добре допоки Солом?я ? Остап не почули дзв?н брон? та коняче фирканя.- Хто це ?- пошепки спитала Солом?я. Нащо Остап показав бути тих?ше. Д?вчина замовкла здавалося, що нав?ть не дихала. Тим часом в?н хот?в роздивитися хто це. Крок за кроком. Остап розум?в, що - це небезпечно. Зробивши ще один крок п?д його ногами зломалася г?лка. ? от той риск. Остапа почули. Його не видно, але чутно. В?н - це зрозум?в, вт?кти н?куди. Постр?л ? останн?, що чути хрип Остапа.- Н?, Остапе, нав?що? - не дивлячись на все Солом?я, що секунди поб?гла до нього.Д?вчина прикрила рота рукою ? впала на кол?на. Перед нею лежав ?? коханий. Людина яку вона насправд? любила вс?м серцем зараз гинула на ?? очах. Солом?я зовс?м забула за того хто стр?ляв, вона не могла в?д?рватися в?д Остапа.Йшли хвилини, але для д?вчини - це були на в?дчуття години. Найдовш? для не?. - Остапе нав?що ти туди п?шов? - Солом?я корила себе за те, що не зупинила його, за те, що дала п?йти. Але тут нема? ?? провини. Таке життя, таке було р?шення дол?. - Солом?я... - йому було важко говорити. Ран?ше дзв?нкий йому голос зм?нився на тих?й шеп?т. Б?льше не було т??? радост?, сталь и так дал?. На зм?ну цьому прийшла б?ль душевна.- Прощавай... Ти була ?диною кого я так сильно кохав... - останн? його слова. В?н б?льше не дихав.- Н? ти не можеш мене покинути - вона припала до нього. ?й не хот?лося в?рити, що в?н помер. Вона в?рила, що в?н дос? диха?, дос? живе.- Н?, не залишай - голос з?рвався, а розум?ння, що в?дбува?ться бол?сно в?дв?дало в серц?.Для Солом?? б?льше не було сенсу життя ,вона його втратила. В один момент Солом?я запалала до одур? бездумною ?де?ю. - Хто ти ??- Вона хот?ла побачити вбивцю.Але ?й н?хто не в?дпов?в. Солом?я знала, що в?н н?куди не по?хав. Увесь цей час в?н дивився на них.- Хто ти? - д?вчина повторила сво? питання. Страх в?д?йшов на другий план. Солом?я розум?ла все. Хот?лося помсти, зробити так як ? з Остапом зробили. Д?вчина почала п?дходити до джерела звуку. - Москаль... - тихо ? з злобою говорила д?вчина. Лиця його не видно. Дуже дивне, що нав?ть зараз коли його побачили, в?н дос? стояв ? дивився на не?. Так пройшла хвилина, дв?, три... Мовчать.- Солом?я - голос був до бол? схожий, але вона не придбала цьому значення.Москаль потягнув свою руку кудись до низу, в?д цього з'явився шум. Солом?я насторожилася, але з м?сця не п?шла. Звук с?рничок ? з'явилося сяйво. Св?тла довкола вистачало, щоб побачите лице.- Ти... Як - це був чолов?к Солом??. Той самий за якого Солом?ю видав пан. Його лице осяяла посм?шка. Зла посм?шка. Яка не передбачала чогось хорошого. - Так дружино - це я - - Як можна так. Ти москаль. Ти вбив Остапа. - на, що в?н т?льки кивав головою.- Дружино ти мен? не залишала виб?ру. Ти вт?кла в?д мене з коханцем. - - Але я тебе не любила, мен? н?хто не дав право вол?, виб?ру. Я нещастна з тобою. - - Ти моя по праву. ? ма?ш бути з? мною!- Атмосфера м?ж ними накалялася. Солом?я ненавид?ла свого чолов?ка. - Н? ? н?коли не буду!- для Солом?? це юна як протест проти всього.- Це була твоя голова помилка - почувся постр?л.В очах потемн?ло, а навколо був дзв?н. Ноги б?льше не тримали Солом?ю. ?? чекала доля Остапа. Але на ?? лиц? була посм?шка вона буде разом з? сво?м коханим.- Так сину и виросла ця бер?зка на м?сцях двох закоханих як? любили друг друга до смерт?.-